КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Обухівська районна організація
Меню сайту

Корисні посилання
  • Київська обласна організація Профспілки працівників освіти і науки України
  • ЦК Профспілки працівників освіти і науки України
  • Федерація Профспілок України

  • Форма входу


    Календар
    «  Листопад 2016  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     123456
    78910111213
    14151617181920
    21222324252627
    282930

    Пошук

    Архів записів

    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Вітаю Вас, Гість · RSS 19.10.2018, 16:37

    Головна » 2016 » Листопад » 17 » ЦК Профспілки працівників освіти і науки України знову звертається з приводу проекту закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів
    15:24
    ЦК Профспілки працівників освіти і науки України знову звертається з приводу проекту закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів

    11.11.2016 № 02-5/639                          Першому заступнику Голови Комітету з питань

    науки і освіти Верховної Ради України

    О.В.Співаковському

    Народним депутатам України, членам комітету

    Шановний Олександре Володимировичу!

    Шановні народні депутати України !

    ЦК Профспілки працівників освіти і науки України знову звертається з приводу проекту закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», реєстраційний № 5130 від 15.09.2016, доопрацьованого Кабінетом Міністрів України та поданого на розгляд Верховної Ради 03.11.2016 року.

    В доповнення до попередніх антисоціальних змін, в доопрацьованому  пропонуються зміни до Кодексу законів про працю України та до Закону України «Про оплату праці», які призведуть до звуження трудових прав працівників, особливо бюджетної сфери.

    Висловлюємо категоричне заперечення запропонованим змінам до статті 95 Кодексу законів про працю України та до статті 3 Закону України «Про оплату праці» стосовно вилучення з поняття мінімальної заробітної плати норми, що мінімальна заробітна плата - це заробітна плата за просту, некваліфіковану працю.

    Неприйнятними та такими, що звужують трудові права працівників бюджетної сфери, є пропозиції, передбачені до  статті 96 Кодексу законів про працю України та до статті 6 Закону «Про оплату праці», про формування схеми посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, які фінансуються з бюджету, на основі мінімального посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України та встановлення його у розмірі, не меншому від прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року, замість норми про затвердження тарифної ставки робітника першого розряду у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної зарплати.

    Не можна погодитися з пропозиціями про вилучення зі статті 3 закону «Про оплату праці» норми, що до мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати та доповнення його нормою в новій статті 31, що при обчисленні розміру мінімальної заробітної плати працівника не враховуються лише доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат та проведення доплати до її рівня, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.

    Зважаючи на офіційні заяви Прем’єр-міністра України, Міністра соціальної політики України та інших високопосадовців, що мінімальна заробітна плата з січня 2017 року буде встановлена на рівні 3200 гривень, а розмір прожиткового мінімуму, а отже й посадового окладу працівника першого тарифного розряду ЄТС - на рівні 1600 гривень, складеться парадоксальна ситуація з рівнем посадових окладів кваліфікованих працівників бюджетної сфери, зокрема педагогічних, розміри яких включаючи тих, чиї посади віднесено до 11 тарифного розряду, будуть нижчими від мінімальної заробітної плати, що вимагатиме встановлення кожному працівникові доплати до мінімальної заробітної плати, враховуючи у її сумі всі доплати, надбавки, винагороди, які здійснюються відповідно до вимог чинного законодавства.

    Фактично оплата праці робітників, які виконують просту, некваліфіковану працю, посади яких віднесено до 1-2 тарифних розрядів, та спеціалістів з повною вищою освітою, таких як інженери, економісти, бухгалтери закладів освіти та інших бюджетних установ, посади яких за ЄТС відносяться до 7-10 тарифних розрядів, буде встановлена на однаковому рівні - 3200 гривень. Такою ж буде заробітна плата головних механіків та енергетиків університетів, які оплачуються за 11 тарифним розрядом. На рівні 3200 гривень буде розмір оплата праці таких керівників структурних підрозділів вищих навчальних закладів, як директор студентського містечка, завідувач докторантури, аспірантури, підготовчого відділення, штабу цивільної оборони; начальник відділу охорони праці, студентського, проектно-конструкторського бюро та інших відділів і служб, посади яких відносяться до 8-10 тарифних розрядів. 

    Заробіток сторожа, з урахуванням оплати за роботу в нічний час, становитиме 4480 гривень, а прибиральника службових приміщень, машиніста з прання білизни з урахуванням доплати та несприятливі умови праці, - 3520 гривень, тобто значно перевищуватиме заробітну плату вихователя, музичного керівника дошкільного навчального закладу, керівника гуртка позашкільного навчального закладу, вчителя, молодого спеціаліста з базовою та повною вищою педагогічною освітою.

    Реалізація таких змін призведе до повного знецінення праці кваліфікованих працівників, безпрецедентного порушення міжпосадових та міжкваліфікаційних співвідношень, спричинить справедливу відмову від виконання обов’язків класних керівників, завідувачів кабінетами, майстернями, спортивними залами та інших видів педагогічної роботи, за які встановлюється цільова доплата (перевірка зошитів, письмових робіт, керівництво предметними, цикловими, методичними комісіями, відділеннями, обслуговування обчислювальної техніки тощо).

    При такому механізмі оплати праці педагогічних працівників частині з них буде знівельовано надбавку за вислугу років, підвищення за педагогічні звання, оплату за виконання педагогічної роботи понад норму тощо.

    Не можуть бути підтримані пропозиції щодо змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо виплати студентам-чорнобильцям соціальної стипендії замість підвищеної стипендії.

    Тому ЦК профспілки категорично заявляє про неприпустимість таких асоціальних нововведень.  

    Щодо неконституційних змін до статті 85 до Закону України «Про пенсійне забезпечення», статей 58, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та інших щодо продовження терміну обмеження розміру пенсій, зупинення  їх виплати ще на один рік з 31 грудня 2016 року до 31 грудня 2017 року, то проти їх запровадження Профспілка вже наголошувала в зауваженнях до попередньої редакції законопроекту.

    Неприпустимими є наміри про перенесення з 1 січня 2017 року на  1 січня 2018 року норми про виплату  пенсії у повному розмірі без урахування одержуваної заробітної плати (доходу) або пенсійних виплат з накопичувальної системи пенсійного страхування чи пенсійних виплат із системи недержавного пенсійного забезпечення, що передбачається змінами до статті 47 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

    Протестуємо проти внесення змін до Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» щодо вилучення зі статті 9 норм, якими передбачається, що держава, враховуючи вартість прожиткового мінімуму, підвищує розміри стипендій, а матеріальне забезпечення, включаючи стипендії учнівської та студентської молоді, яка перебуває на повному державному забезпеченні, встановлюється на рівні прожиткового мінімуму. Потребує збереження норма про виплату надбавок до стипендій за успіхи в навчанні, а також щодо підвищених стипендій для окремих категорій молоді.

    Антигуманними є пропозиції про внесення змін до статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» щодо позбавлення права студентів, учнів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які навчаються, на виплату їм стипендії в розмірі, який на 50% перевищує розмір стипендії у відповідному навчальному закладі, а також надання щорічної допомоги для придбання навчальної літератури в розмірі трьох місячних стипендій до завершення їх навчання в навчальному закладі.

    Такими ж антисоціальними є наміри про позбавлення права осіб, батьки яких є шахтарями та які мають стаж підземної роботи не менш як 15 років або які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали інвалідами I або II групи, на гарантовану виплату стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, що передбачається змінами до статті 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

    Висловлюємо категоричне «ні» пропозиціям про внесення змін до частин 4  та 6 статті 62 Закону України «Про вищу освіту», зокрема щодо скасування норми, що розмір стипендіального фонду вищого навчального закладу повинен забезпечувати виплату академічних стипендій не менш як двом третинам і не більш як 75 відсоткам студентів денної форми навчання, які навчаються за кошти державного бюджету, без урахування осіб, які отримують соціальні стипендії та запровадження норми про надання соціальних стипендій, виходячи з рівня доходу сім’ї та успіхів у навчанні студентів, а також надання академічних стипендій лише тим особам, які досягли значних успіхів у навчанні та/або науковій діяльності згідно з критеріями встановленими Кабінетом Міністрів України.

    Норма про встановлення Кабінетом Міністрів України відсотку студентів, які матимуть право на отримання академічних стипендій та в межах якої вчена рада вищого навчального закладу визначатиме частку студентів на отримання академічних стипендій, призведе до ручного управління стипендіальним забезпеченням здобувачів вищої освіти та загрожує скороченню кола осіб, які отримуватимуть стипендію.

    Декларативною виглядає норма про гарантоване право на виплату соціальної стипендії студентам з числа дітей-сиріт  та  дітей,  позбавлених  батьківського  піклування, а також  студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишились без батьків, без визначення її гарантованих розмірів.

    Категорично заперечуємо скасуванню норми, що розмір мінімальної академічної та соціальної стипендій для здобувачів освітніх ступенів вищої освіти не може бути меншим, ніж розмір прожиткового мінімуму з розрахунку на одну особу на місяць, а розмір для здобувачів ступеня молодшого бакалавра - не меншим, ніж дві третини розміру прожиткового мінімуму з розрахунку на одну особу на місяць та запровадження замість неї норми про можливість встановлення для студентів, які навчаються за гостродефіцитними спеціальностями (спеціалізаціями) (в галузях знань освіта, математичні, природничі та технічні науки) підвищеної академічної стипендії (частина 6 статті 62).

    Заперечуємо проти скасування норми частини 7 статі 62, якою встановлено квоту на визначення чисельності стипендіатів, а саме не менш як дві третини студентів кожного курсу (крім першого семестру першого року навчання) за кожною спеціальністю, без урахування осіб, які отримують соціальні стипендії, а також норми про порядок визначення кола стипендіатів на академічну стипендію, що забезпечується складеним у вищому навчальному закладі рейтингом за результатами семестрового контролю. Неприпустимим є скасування гарантій на призначення академічної стипендії студентам, зарахованим до вищого навчального закладу на перший курс навчання до проведення першого семестрового контролю.

    Не можуть бути підтримані наміри про скасування положень, передбачених частиною 8 статті 62 щодо призначення персональних стипендій студентам, які досягли значних успіхів у навчанні та науковій діяльності.

    Протизаконними є пропозиції щодо віднесення до системи професійно-технічної освіти вищих навчальних закладів I рівня акредитації, тобто технікумів, педагогічних училищ тощо, які до 1 серпня 2017 року не отримають ліцензію на підготовку освітнього ступеня бакалавра, що пропонується до підпункту 6 пункту 2  Прикінцевих та перехідних положень.

    Замість анулювання підпункту 2 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень його необхідно забезпечити з 1 січня 2017 року збільшення розміру мінімальної академічної стипендії до рівня прожиткового мінімуму в розрахунку на одну особу на місяць.

    Неприпустимі антиконституційні пропозиції, що пропонуються до частини 18 статті 37 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», якими пропонується продовження до 31 грудня 2017 року обмежень у призначенні пенсії науковим працівникам та її обмеження працюючим пенсіонерам розміром 85 відсотків призначеного розміру.

    ЦК Профспілки просить Вас, шановні народні депутати України, врахувати зазначену у листі позицію та не допустити внесення антиконституційних змін до законів України, відхиливши законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 5130.

     

     

     З повагою

     Голова Профспілки                                                        Г.Ф.Труханов

    Переглядів: 82 | Додав: Admin | Рейтинг: 0.0/0
    Районна організація Профспілки 2018
    Зробити безкоштовний сайт з uCoz